«Історія України» 9 клас - Вступна кампанія-2021 КЗ «ХФВКМ» ХОР

АРКІВСЬКИЙ ФАХОВИЙ ВИЩИЙ КОЛЕДЖ МИСТЕЦТВ
Логотип Харківського фахового вищого коледжу мистецтв
Адреса коледжу
Телефони приймальної комісії коледжу
Адреса електронної скриньки приймальної комісії коледжу
61010, Україна, місто Харків
вулиця Українська, 8/10
+380 (57) 733-30-45
+380 (57) 733-01-55
vstupkvkm@gmail.com

Дякуємо, що завітали до офіційного сайту приймальної комісії Харківського фахового вищого коледжу мистецтв

АРКІВСЬКИЙ ФАХОВИЙ
Логотип Харківського фахового вищого коледжу мистецтв
Адреса коледжу
Телефони приймальної комісії коледжу
Адреса електронної скриньки приймальної комісії коледжу
61010, Україна, місто Харків
вулиця Українська, 8/10
+380 (57) 733-30-45
+380 (57) 733-01-55
vstupkvkm@gmail.com

Дякуємо, що завітали до офіційного сайту приймальної комісії Харківського фахового вищого коледжу мистецтв

ВИЩИЙ КОЛЕДЖ МИСТЕЦТВ
АРКІВСЬКИЙ ФАХОВИЙ
Логотип Харківського фахового вищого коледжу мистецтв
Адреса коледжу
Телефони приймальної комісії коледжу
Адреса електронної скриньки приймальної комісії коледжу
61010, Україна, місто Харків
вулиця Українська, 8/10
+380 (57) 733-30-45
+380 (57) 733-01-55
vstupkvkm@gmail.com

Дякуємо, що завітали до офіційного сайту приймальної комісії Харківського фахового вищого коледжу мистецтв

ВИЩИЙ КОЛЕДЖ МИСТЕЦТВ
АРКІВСЬКИЙ ФАХОВИЙ
Логотип Харківського фахового вищого коледжу мистецтв
Адреса коледжу
Телефони приймальної комісії коледжу
Адреса електронної скриньки приймальної комісії коледжу
61010, Україна, місто Харків
вулиця Українська, 8/10
+380 (57) 733-30-45
+380 (57) 733-01-55
vstupkvkm@gmail.com

Дякуємо, що завітали до офіційного сайту приймальної комісії Харківського фахового вищого коледжу мистецтв

ВИЩИЙ КОЛЕДЖ МИСТЕЦТВ
ХФВКМ
ХФВКМ
ХФВКМ
ХФВКМ
Перейти до контакту
ВСТУПНА КАМПАНІЯ – 2021
ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ З «ІСТОРІЇ УКРАЇНИ» ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ЗА
ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНИМ СТУПЕНЕМ «ФАХОВИЙ МОЛОДШИЙ БАКАЛАВР»
НА ОСНОВІ БАЗОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Галузь знань 02 «Культура і мистецтво»
Спеціальність 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програму укладено для осіб, які вступають на здобуття освітньо-професійного ступеня «фаховий молодший бакалавр» І курсу денної форми навчання на основі базової загальної середньої освіти.

Завдання з історії України для вступних іспитів включає зміст навчального матеріалу за 6 (частково) та 7-9 клас загальноосвітніх навчальних закладів (основна школа у структурі 11-річної школи).

Білети до іспиту містять по два питання, на які необхідно дати усну відповідь.

Метою вступного іспиту з історії України є оцінювання рівня сформованості історичних компетентностей учнів школи, визначення відповідності навчальних досягнень абітурієнта освітньому стандарту та чинній навчальній програмі.

Завдання з історії України складено враховуючи цілі, вимоги і зміст навчання історії в школі, закладені в Державному стандарті освіти та чинній програмі з історії України (Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Історія України. 5-9 класи», затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 21.02.2019 №236).

Хронологічно завдання охоплюють зміст шкільного курсу історії України від найдавніших часів до початку ХХ ст. Вони передбачають перевірку сформованих у абітурієнтів знань про основні політичні, соціально-економічні, культурні події, явища та процеси минулого, діяльність видатних історичних діячів, а також сформованості у абітурієнтів предметних історичних компетентностей.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ВСТУПНИКІВ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Рівні виконавських вмінь і навичок
100-200 бальна шкала
Бали
Загальні критерії оцінювання вмінь та навичок вступників
ПОЧАТКОВИЙ
1001Вступник називає одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні обʼєкти
1102Вступник називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних обʼєктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так-ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії
1203Вступник двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; упізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям, століття – з тисячоліттям; має загальне уявлення про історичну карту
СЕРЕДНІЙ
125
прохідний бал
4Вступник репродуктивно відтворює невелику частину навчального матеріалу теми, пояснюючи історичні терміни, подані в тексті підручника, називаючи одну-дві основні дати; показуючи на карті історико-географічний обʼєкт
1355Вступник з допомогою викладача відтворює основний зміст навчальної теми, визначати окремі ознаки історичних понять, називати основні дати; показувати на історичній карті основні місця подій
1456Вступник самостійно відтворює фактичний матеріал теми, давати стислу характеристику історичній постаті, установлювати послідовність подій; користуватись за допомогою викладача наочними та текстовими джерелами історичної інформації
ДОСТАТНІЙ
1557Вступник послідовно й логічно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ і процесів; «читає» історичні карти з допомогою їх легенди; використовує історичні документи як джерело знань
1658Вступник володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає правильне визначення історичних понять, аналізує описані історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає причинно-наслідкові зв'язки між ними, встановлює синхронність подій у межах теми; дає словесний опис історичних об'єктів, використовуючи легенду карти
1759Вступник оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти та формулює нескладні висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає порівняльну характеристику історичних явищ, самостійно встановлює причинно-наслідкові звʼязки; синхронізує події в межах курсу, аналізує зміст історичної карти
ВИСОКИЙ
18510Вступник використовує набуті знання для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на широку джерельну базу; рецензує відповіді учнів; співставляє й систематизує дані історичних карт; синхронізує події вітчизняної та всесвітньої історії
19511Вступник володіє глибокими знаннями, може вільно та аргументовано висловлювати власні судження, співвідносити історичні процеси з періодом на основі наукової періодизації історії
20012Вступник системно володіє навчальним матеріалом; самостійно характеризує історичні явища, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему й визначити шляхи її розвʼязання; користується джерелами інформації, аналізує та узагальнює її
ПРЕДМЕТНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Комплексним показником рівня історичної освіти є історична компетентність учнів, тобто здатність пізнавати минуле, заснована на знаннях, ціннісних орієнтирах і досвіді, набутих під час навчання. До елементів історичної компетентності належать:

хронологічна компетентність, тобто уміння орієнтуватися в історичному часі, встановлювати близькі та далекі причино-наслідкові зв’язки, розглядати суспільні явища в конкретно-історичних умовах, виявляти зміни і тяглість життя суспільства;

просторова компетентність – уміння орієнтуватися в історичному просторі та знаходити взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури і природного довкілля;

інформаційна компетентність – уміння працювати з джерелами історичної інформації, інтерпретувати зміст джерел, визначати їх надійність, виявляти і критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел;

логічна компетентність – уміння визначати і застосовувати теоретичні поняття для аналізу й пояснення історичних подій та явищ, ставити запитання та шукати відповіді, розуміти множинність трактувань минулого та зіставляти різні його інтерпретації;

Аксіологічна компетентність – уміння формулювати оцінку історичних подій та історичних постатей, суголосну до цінностей та уявлень відповідного часу чи відповідної групи людей, осмислювати зв’язки між історією і сучасним життям.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ВСТУПНИКІВ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Результати навчально-пізнавальної діяльності
Зміст навчально-пізнавальної діяльності
6 КЛАС
Розділ 1. ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ
Знаю:
✔ час появи первісної людини на теренах України;
✔ назви та місце розташування трьох-чотирьох стоянок первісних людей на території України;
✔ винаходи і пам’ятки культури первісних людей.
Розумію:
✔ сутність наукових і релігійних теорій про походження людини, «неолітичної революції», первісних форм релігійних вірувань: фетишизму, тотемізму та магії;
✔ поняття «кам’яний вік», «мідно-кам’яний вік», «бронзовий вік», «homo sapiens (людина розумна)», «стоянка первісних людей», «археологічна культура», «родова община (рід)», «територіальна (сусідська) община», «плем’я», «ремесло», «вождь», «рада старійшин».
Умію:
✔ показати на карті стоянки первісних людей і територіальні межі трипільської культури;
✔ описати спосіб життя первісних людей;
✔ схарактеризувати організацію суспільства за первісних часів;
✔ розпізнавати пам’ятки трипільської культури.
Теорії походження людини. Виникнення та розселення первісних людей. Заняття та спосіб життя, суспільна організація, культура та релігійні вірування первісних людей. Основні стоянки й археологічні знахідки первісної доби на території України. Трипільська археологічна культура.
Розділ 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДОБУ АНТИЧНОСТІ
Знаю:
✔ хронологічні межі існування на території України античних полісів;
✔ часову послідовність перебування на території України кіммерійців, скіфів, сарматів, готів, гунів;
✔ пам’ятки культури Скіфії;
✔ час формування давніх слов’ян і напрямки їх розселення з прабатьківщини.
Розумію:
✔ причини піднесення і занепаду Скіфії;
✔ передумови Великої грецької колонізації;
✔ звʼязок античної цивілізації зі спільнотами на українських теренах;
✔ поняття «Велике розселення слов’ян».
Умію:
✔ схарактеризувати повсякденне життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я;
✔ схарактеризувати суспільну організацію, господарські заняття, духовний світ давніх слов’ян;
✔ показати на карті напрямки Великої грецької колонізації, розселення слов’ян на території  сучасної України.
Велика грецька колонізація. Античні поліси на території України. Суспільне, господарське життя і побут в античних полісах на території України. Взаємини греків та місцевого населення. Кіммерійці та скіфи на території України. Сармати на території України. Початок Великого переселення народів. Готи і гуни на території України. Взаємини з місцевим населенням. Давні слов’яни. Прабатьківщина слов’ян. Початок Великого розселення слов’ян. Суспільне та господарське життя і духовний світ давніх слов’ян. Склавини і анти на теренах України. Походження українського народу.
7 КЛАС
Розділ 1. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ
Знаю:
✔ час утворення Русі-України, дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря;
✔ території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших київських князів.
Розумію:
✔ основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»);
✔ передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України;
✔ роль міста Києва в утворенні Русі-України;
✔ поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»;
✔ історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів.
Умію:
✔ розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Русі-України, правління перших князів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, їхні походи/реформи;
✔ показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів руських князів середини ІХ-Х ст.;
✔ охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України;
✔ визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших руських князів;
✔ визначити внесок у розбудову Русі-України її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава;
✔ укласти історичний портрет руського князя.
Розселення слов’янських племен на території України. Господарство та суспільство слов’ян. Сусіди східних слов’ян. Утворення Русі-України. Руські князі середини ІХ-Х ст.
Розділ 2. РУСЬ-УКРАЇНА наприкінці X – у першій половині XI ст.
Знаю:
✔ роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору, укладення «Руської правди»;
✔ територію Русі-України за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
Розумію:
✔ суспільну роль різних верств населення Русі-України;
✔ Русь-Україну часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію – імперію;
✔ історичне значення впровадження християнства як державної релігії Русі-України, кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»);
✔ місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства;
✔ поняття «вотчина», «бояри», «шлюбна дипломатія», «собор», «ікона», «графіті», «мозаїка», «фреска», «митрополія», «книжкові мініатюри».
Умію:
✔ розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі-України та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права;
✔ показати на карті територію Русі-України за правління Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;
✔ охарактеризувати господарське та суспільне життя населення Русі в Х – ХІ ст., правове становище різних верств, внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого, порівняти її (за напрямами) з політикою перших київських князів;
✔ визначити передумови та причини впровадження християнства як державної релігії Русі-України;
✔ зіставити політичний устрій і соціальний розвиток руського та західноєвропейських суспільств в ХІ ст.;
✔ розпізнавати пам’ятки архітектури з часів Русі-України.
Внутрішня і зовнішня політика руських князів наприкінці Х – у першій половині ХІ ст. Впровадження християнства. «Руська правда». Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля. Культура.
Розділ 3. РУСЬ-УКРАЇНА у другій половині XI – першій половині XIII ст.
Знаю:
✔ дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»;
✔ території князівств у період роздробленості Русі-України та половецьких земель.
Розумію:
✔ передумови та причини політичної децентралізації (дроблення) Русі-України;
✔ період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі-України, перетворення її у федеративну монархію;
✔ існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями.
Умію:
✔ розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Русі-України;
✔ показати на карті території князівств періоду роздробленості Русі-України, половецькі землі;
✔ визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.;
✔ охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі-України в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період;
✔ встановити історичне значення Любецького з’їзду князів;
✔ укласти історичний портрет руського князя.
Передумови політичного дроблення Русі-України. Любецький з’їзд князів. Русь-Україна в другій половині ХІ – першій третині ХІІ ст. Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально-економічне життя (оглядово). Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. (оглядово). Культура Русі-України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст. Кочові народи степів України Х-ХІІІ ст. Крим у складі Візантійської імперії (оглядово).
Розділ 4. КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА)
Знаю:
✔ дати утворення Галицько-Волинської держави, битви на річці Калці, час монгольської навали на Русь, дату коронування Данила Романовича;
✔ території королівства Руського (Галицько-Волинської держави) та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь-Україну.
Розумію:
✔ особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді);
✔ передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах королівства Руського (Галицько-Волинської держави);
✔ поняття «ярлик», «баскак», «берестяна грамота»;
✔ особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання.
Умію:
✔ розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу;
✔ походи монголів на землі Русі-України, розбудову королівства Руського (Галицько-Волинської держави);
✔ показати на карті територію королівства Руського (Галицько-Волинської держави), території держав – сусідів королівства Руського (Галицько-Волинської держави), напрямки монгольських походів на Русь-Україну у 1239–1242 рр.;
✔ охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила;
✔ встановити історичне значення коронації Данила Галицького, причини розпаду королівства Руського (Галицько-Волинської держави);
✔ укласти і представити історичний портрет одного з правителів королівства Руського (Галицько-Волинської держави).
Утворення Галицько-Волинської держави. Походи монголів на Русь-Україну. Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді). Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) в період піднесення (друга третина – середина ХІІІ ст.). Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) в періоди стабільності та поступового занепаду (середина ХІІІ – перша половина ХІV ст.). Культура королівства Руського (Галицько-Волинської держави) ХІІІ – першої половини XІV ст.
Розділ 5. РУСЬКІ УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА У СКЛАДІ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО
Знаю:
✔ час входження українських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, дату Кревської унії;
✔ територію русько-українських земель у складі різних держав.
Розумію:
✔ інкорпорацію (включення) руських князівств до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів;
✔ наслідки ліквідації удільних князівств для українського суспільства;
✔ передумови та причини утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії;
✔ роль у житті давньоукраїнського суспільства різних соціальних верств і етнічних груп;
✔ європейський характер культури русько-українського суспільства післякняжої доби;
✔ поняття «унія», «шляхта», «магнат», «султан», «магдебурзьке право».
Умію:
✔ розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, опір руських князів політиці централізації, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії;
✔ показати на карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;
✔ визначити особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського і королівства Польського;
✔ охарактеризувати господарство, політичний устрій та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів, кочовиків і осілого люду);
✔ визначити причини та наслідки Кревської унії для української спільноти;
✔ укласти історичний портрет русько-українського діяча XIV–XV ст. (Костянтина Івановича Острозького, Юрія Котермака-Дрогобича).
Інкорпорація руських удільних князівств до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, інших держав. Кревська унія 1385 р. і українські території. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки. Держава Феодоро в Криму (оглядово). Утворення Кримського ханства. Суспільний устрій та культура ханства. Суспільне і церковне життя на теренах України в XІV–XV ст. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право. Пам’ятки середньовічної культури XІV-XV ст.
8 КЛАС
Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.)
Знаю:
✔ дати укладення Пересопницького Євангелія, Литовських статутів, Берестейської церковної унії, утворення Київської (Києво-Могилянської) колегії, відновлення православної ієрархії, підписання «Пунктів для заспокоєння руського народу»;
✔ адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.
Розумію:
✔ наслідки укладення Люблінської унії для українського суспільства;
✔ роль фільваркового господарства в соціально-економічному житті Європи й України;
✔ вплив Реформації і Контрреформації на суспільне життя українців у Речі Посполитій;
✔ історичне значення розвитку книговидання та шкільництва на теренах України;
✔ поняття «фільварок», «оренда», «рента», «панщина», «унійна (греко-католицька) церква», «полемічна література», «церковні братства», «слов’яно-греко-латинська школа», «колегія», «академія», «вертеп», «гравюра».
Умію:
✔ розташувати в хронологічній послідовності відомості про характерні для XVІ і першої половини XVІІ ст. процеси соціально-економічного, політичного та культурного життя на теренах України;
✔ показати на карті територіальний розподіл України на початок XVІ ст. і зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії;
✔ охарактеризувати господарське, політичне та релігійне життя на українських землях у XVІ – першій половини XVІІ ст.;
✔ розкрити цілі та напрямки діяльності православних братств;
✔ визначити причини і наслідки поширення на теренах України фільваркового господарства, розгортання діяльності православних братств, укладення Берестейської унії, утворення Острозької та Київської колегій (академій);
✔ обґрунтувати власні судження про діячів церкви і культури XVІ – першої половини XVІІ ст., зокрема Василя-Костянтина Костянтиновича Острозького, Петра Могили;
✔ розпізнавати пам’ятки архітектури, зведені на теренах України в стилі ренесанс.
Статус українських земель у складі королівства Польського, Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Священної Римської та Османської імперій, Московського царства в першій половині XVІ ст. Люблінська унія 1569 р. та її вплив на українське суспільство. Соціальна структура суспільства в Україні XVІ ст. (магнати, шляхта, духовенство, містяни, селяни). Литовські статути. Економічне життя села і міста: фільварки, цехи. Торгівля. Сільське та міське самоврядування. Криза православної церкви в XVІ ст. Реформаційний та контрреформаційний рухи в Україні. Пересопницьке Євангеліє. Книговидання. Полемічна література. Православні братства. Церковні собори в Бересті 1596 р. Розкол православної церкви. Утворення унійної (греко-католицької) церкви. Боротьба за відновлення православної ієрархії. Реформи в православній церкві. Культурно-освітнє життя. Єзуїтські колегії, Острозька академія, братські школи. Київська (Києво-Могилянська) колегія. Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво XVІ – першої половини XVІІ ст.
Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)
Знаю:
✔ дати заснування першої Запорозької Січі, час виникнення реєстрового козацького війська та чинності «Ординації Війська Запорозького»;
✔ напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст.
Розумію:
✔ передумови і розвиток козацтва до окремого соціального стану;
✔ затвердження урядом Речі Посполитої реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок визнання козацтва новим соціальним станом;
✔ місце козацтва в захисті національних інтересів українського суспільства наприкінці XVI – у першій половині XVII ст.;
✔ причини козацьких воєн (повстань);
✔ поняття «козак», «зимівник», «Запорозька Січ», «кіш», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення».
Умію:
✔ розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування козацтва як окремого соціального стану;
✔ показати на карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану;
✔ охарактеризувати військово-політичну організацію козацтва;
✔ описати традиції, звичаї й побут козаків, історико-культурні пам’ятки доби;
✔ визначити причини та наслідки: виникнення козацтва і Січей, активності козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; козацько-селянських повстань 1590-х і 1620–1630-х років; обґрунтувати власні судження про Дмитра Вишневецького, Северина (Семерія) Наливайка, Петра Конашевича-Сагайдачного.
Походження українського козацтва. Козацькі зимівники та поселення. Перші Січі. Запорозька Січ – козацька республіка. Реєстрове козацтво. Становлення козацького стану. Козацькі повстання кінця ХVІ ст. Походи козаків першої чверті ХVІІ ст. Військо Запорозьке і Хотинська війна. Козацько-селянські повстання 20-30-х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького».
Розділ 3. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст.
Знаю:
✔ хронологічні межі національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького;
✔ дати укладення Зборівської угоди та «Березневих статей»;
✔ устрій Війська Запорозького – української козацької держави.
Розумію:
✔ Хмельниччину як національно-визвольну, соціальну та релігійну війну;
✔ Військо Запорозьке як незалежну станову (козацько-гетьманську) військову державу;
✔ особливості здійснення владних повноважень Богданом Хмельницьким;
✔ поняття «Гетьманщина», «Генеральна рада», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня».
Умію:
✔ розмістити в хронологічній послідовності битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами;
✔ показати на карті кордони Української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв Національно-визвольної війни;
✔ розповісти про перебіг Національно-визвольної війни;
✔ зіставити умови Зборівського і Білоцерківського договорів, «Березневих статей»;
✔ визначити передумови, причини та наслідки: Національно-визвольної війни українського народу, укладення українсько-московського договору 1654 р., утворення українсько-шведсько-трансильванського союзу;
✔ охарактеризувати устрій Війська Запорозького – української козацької держави;
✔ проаналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами;
✔ обґрунтувати власні судження про державотворчу та військово-політичну діяльність Богдана Хмельницького, його сподвижників.
Передумови і причини Національно-визвольної війни. Козацько-кримський союз. Події 1648-1649 рр. Зборівський договір. Події 1650-1651 рр. Битва поблизу Берестечком і Білоцерківський договір. Іван Богун. Битва поблизу Батога. Молдавські походи. Облога Жванця. Українська козацька держава – Військо Запорозьке. Адміністративно-територіальний устрій. Соціально-економічні реформи. Зовнішня політика: у пошуку союзників. Українсько-московський договір 1654 р. Воєнно-політичні події 1654-1655 рр. Віленське перемир’я. Українсько-шведсько-трансильванський союз.
Розділ 4. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.
Знаю:
✔ дати укладення Гадяцької угоди, Андрусівського перемир’я, Корсунської угоди, «Вічного миру», Карловицького мирного договору, проведення «Чорної ради» під Ніжином, здійснення Чигиринських походів, укладення угоди між Іваном Мазепою і Карлом ХІІ, Конституції Пилипа Орлика;
✔ етапи заселення українцями й адміністративний устрій Слобідської України.
Розумію:
✔ Гетьманщину другої половини ХVII – початку ХVIIІ ст. як місце змагань за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету;
✔ поняття «Руїна», «Чорна рада», «козацьке бароко».
Умію:
✔ розташувати в хронологічній послідовності відомості про змагання українців за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету в період «Руїни» і гетьманування Івана Мазепи, а також про міждержавні угоди, що стосуються України;
✔ простежити на основі карти хід боротьби за утвердження козацького устрою та державного суверенітету на теренах України;
✔ охарактеризувати адміністративно-територіальний устрій, господарське та повсякденне життя Гетьманщини, Слобожанщини і Запорожжя (Війська Запорозького Низового);
✔ проаналізувати зміст і визначити сутність Гадяцької угоди, політики Московії/Російської держави («договірних статей») щодо українських земель, Конституції Пилипа Орлика;
✔ визначити передумови, причини і наслідки періоду «Руїни», військово-політичного виступу Івана Мазепи;
✔ обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів, кошових отаманів, діячів церкви та культури;
✔ розпізнати пам’ятки українського мистецтва в стилі бароко.
Козацька Україна після Національно-визвольної війни. Гадяцька угода. Московсько-українська війна. Конотопська битва. Початок і перебіг Руїни. Внутрішня боротьба за владу та впливи. Розкол Гетьманської держави. Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної Гетьманщини. Козацька Україна в системі міжнародних відносин. Правобережне козацтво, Слобідська Україна й Запорожжя (Військо Запорозьке Низове) в останній чверті ХVІІ ст. Гетьманщина в часи Івана Мазепи. Бендерська Конституція. Ліквідація козацтва на Правобережній Україні. Церковне життя. Освіта. Архітектура. Образотворче мистецтво.
Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 20-90-х роках ХVІІІ ст.
Знаю:
✔ хронологічні межі існування Нової Січі;
✔ період розгортання гайдамацького й опришківського рухів;
✔ дати остаточної ліквідації гетьманства, козацького устрою і відновлення кріпосництва в Слобідській та Лівобережній Україні, включення Галичини до складу Австрійської монархії та Правобережжя і Волині до складу Російської імперії.
Розумію:
✔ причини втрати українцями державності;
✔ внесок Києво-Могилянської академії в розвиток освіти;
✔ поняття «паланка», «гайдамаки», «Коліївщина», «опришки», «козацькі літописи».
Умію:
✔ розташувати в хронологічній послідовності події, що засвідчують наступ на українську державність з боку Російської імперії;
✔ показати на карті території утворень, що зберігали ознаки української державності (Гетьманщини, Нової Січі, Слобідської України), українські землі, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської монархії внаслідок російсько-турецьких воєн, поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства; райони розгортання гайдамацького та опришківського рухів;
✔ охарактеризувати політику Російської й Австрійської імперій щодо українських земель;
✔ встановити причини і наслідки скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі, приєднання Правобережжя, Поділля, Волині та Кримського ханства до Росії, гайдамацького та опришківського рухів;
✔ обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів і кошових отаманів, ватажків селянських виступів, діячів культури ХVІІІ ст.;
✔ визначити особливості розвитку культури періоду козацького бароко.
Імперський наступ на автономію Гетьманщини. Нова Січ. Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні. Підкорення Кримського ханства. Колонізація Півдня України. Правобережна Україна. Гайдамаки. Коліївщина. Буковина, Східна Галичина, Закарпаття. Рух опришків. Поділи Речі Посполитої: зміни у становищі Правобережної України та західноукраїнських земель. Освіта і наука. Києво-Могилянська академія. Архітектура. Образотворче мистецтво. Музика.
9 КЛАС
Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.
Знаю:
✔ дати входження українських територій до складу Російської імперії, назви і час існування козацьких формувань після ліквідації Запорозької Січі (Задунайська січ, Азовське козацьке військо, Чорноморське/Кубанське козацьке військо), час початку індустріальної революції в Україні, діяльності осередків національного та опозиційних рухів, Кирило-Мефодіївського братства;
мхронологічні межі найбільших соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (селянські виступи під проводом Устима Кармелюка на Поділлі, повстання військових поселенців на Харківщині, селянські рухи «Київська козаччина» і «Похід у Таврію за волею»).
Розумію:
✔ вплив індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну структуру суспільства;
✔ роль Харківського і Київського університетів як центрів українського національного відродження/руху;
✔ програмні положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства;
✔ роль загальноросійського і польського визвольних рухів в історії України;
✔ розбіжності в цілях українського, російського і польського рухів на території України;
✔ поняття «чумакування», «порто-франко», «індустріальна революція (промисловий переворот)».
Умію:
✔ показати на карті зміни української території наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст., місця діяльності політичних і національно-культурних організацій, території, охоплені соціальними протестами;
✔ охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських земель, особливості першого етапу індустріальної революції, розгортання українського національного відродження/руху, діяльність Кирило-Мефодіївського братства;
✔ пояснити вплив індустріальної революції на соціально-економічний розвиток України, значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для українського національного відродження/руху;
✔ обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша.
Політика Російської імперії щодо українських етнічних територій. Козацтво після ліквідації Запорозької Січі. Соціально-економічне становище. Села і міста. Торгівля. Чумацький промисел. Криза кріпосницької системи. Початок індустріальної революції. Нова модель соціально-економічного розвитку Півдня України. Порто-франко Одеси. Початок українського національного відродження/руху. Формування сучасної української національної самосвідомості. Новгород-Сіверський автономістський гурток. Харківський осередок українського відродження/руху. Кирило-Мефодіївське братство. Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи на території України. Польське повстання 1830-1831 рр. і його наслідки для України. Соціальні рухи.
Розділ 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.
Знаю:
✔ дати входження українських територій (Галичини, Буковини) до Австрійської імперії;
✔ період діяльності «Руської трійці», хронологічні межі «Весни народів», соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (рух опришків на Прикарпатті, виступи під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині).
Розумію:
✔ причини, які зумовили провідну роль греко-католицької церкви і духівництва в українському національному відроджені/русі Галичини;
✔ ідейні засади діяльності гуртка «Руської трійці», Головної руської ради;
✔ історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»;
✔ поняття «будителі», «Весна народів».
Умію:
✔ показати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття у складі Австрійської імперії, місця діяльності громадсько-культурних організацій;
✔ охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських регіонів у складі монархії Габсбургів, йосифінські реформи та їх вплив на західноукраїнське суспільство;
✔ визначити наслідки діяльності «Руської трійці», революції 1848-1849 рр., роль греко-католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського національного відродження/руху в Закарпатті та Буковині;
✔ обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича.
Політика Австрійської імперії щодо українських територій. Йосифінські реформи. Соціальні протести. Початок українського національного відродження. «Будителі» Закарпаття. Товариство галицьких греко-католицьких священиків. «Руська трійця». Європейська революція 1848-1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії. Соціальні рухи. Скасування панщини. Головна руська рада та її національна програма. Газета «Зоря Галицька». Перший досвід парламентської діяльності.
Розділ 3. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.
Знаю:
✔ дати заснування університетів у Харкові та Києві, відновлення діяльності Львівського університету, виходу друком «Енеїди» Івана Котляревського, «Кобзаря» Тараса Шевченка.
Розумію:
✔ суперечності розвитку української культури під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій;
✔ причинно-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та змінами в житті й побуті людини;
✔ значення історичних пам’яток, фольклору й етнографії в дослідженні національних ознак українців і формуванні національної свідомості;
✔ пошук науково-історичних підвалин української самобутності як частину національного відродження/руху;
✔ поняття «класицизм», «романтизм», «національна ідея».
Умію:
✔ охарактеризувати розвиток освіти, науки й культури в Україні, формування нової української літератури та сучасної літературної мови;
✔ визначити особливості розвитку освіти, науки і культури, причини і наслідки культурних зрушень, особливості повсякденного життя;
✔ пояснити зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної освіти і культури;
✔ узагальнити діяльність Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Гоголя, Василя Каразіна, Григорія Квітки-Основ’яненка, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки, Михайла Максимовича, Михайла Остроградського;
✔ розпізнати й описати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, виконані під впливом художніх принципів класицизму і романтизму.
Повсякденне життя. Становище жінки. Умови розвитку культури. Освіта. Львівський університет. Відкриття університетів у Харкові та Києві. Поступ науки. Видатні вчені. Культурно-освітні товариства. Розвиток української літератури. Становлення сучасної української літературної мови. Музика, театр, образотворче мистецтво, архітектура.
Розділ 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ в другій половині ХІХ ст.
Знаю:
✔ хронологічні межі Східної (Кримської) війни, дати скасування кріпацтва і панщини, будівництва першої залізниці Одеса–Балта, створення Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, Братства тарасівців, ухвалення Валуєвського циркуляру та Емського указу.
Розумію:
✔ особливості проведення «великих реформ» 1860–1870-х років в Україні;
✔ причинно-наслідковий зв’язок між аграрними реформами і розгортанням індустріальної революції, розвитком міст, залізничного будівництва, змінами в соціальній структурі населення, зародженням робітничого і соціал-демократичного рухів;
✔ роль інтелігенції в розвитку українського національного відродження/руху та осучасненні суспільства;
✔ вплив заборонних актів російської імперської влади (Валуєвського циркуляру, Емського указу) на динаміку розвитку українського відродження/руху;
✔ поняття «індустріалізація», «урбанізація», «інтелігенція», «громадівський рух», «земство».
Умію:
✔ охарактеризувати особливості соціально-економічних перетворень в Україні у пореформений період, погляди і діяльність громадівців 1860-1890-х років;
✔ визначити причини й наслідки селянської реформи 1861 р., особливості інституційного етапу в розвитку українського відродження/руху, значення громадівського руху;
✔ пояснити роль і місце України в господарському житті Російської імперії;
✔ охарактеризувати кримськотатарське національне відродження;
✔ обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Ісмаїла Гаспринського.
Українське питання в контексті міжнародних відносин. Східна (Кримська) війна 1853-1856 рр. Ліквідація кріпацтва та реформи 1860-1870-х років. Модернізація промисловості й сільського господарства. Розширення внутрішнього ринку. Торгівля. Урбанізація. Будівельна лихоманка. Розвиток залізничного транспорту. Зміни в соціальній структурі суспільства. Формування інтелігенції й робітництва (пролетаріату). Родини українських підприємців. Громадівський рух 1860-1890-х рр. Київська громада. Хлопомани. Польське повстання 1863-1864 рр. та його наслідки для України. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Молоді громади. Валуєвський циркуляр і Емський указ. Братство тарасівців. Національне відродження кримських татар. Зародження робітничого і соціал-демократичного рухів.
Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ в другій половині ХІХ ст.
Знаю:
✔ дати селянської реформи, утворення товариства «Просвіта», Товариства імені Шевченка, перших українських політичних партій.
Розумію:
✔ особливості політичного, соціально-економічного й культурного розвитку українських регіонів у складі Австро-Угорської монархії;
✔ поняття «русофіли/москвофіли», «народовці/українофіли», «радикали», «нова ера», «український П’ємонт».
Умію:
✔ показати на карті Галичину, Буковину, Закарпаття, основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону;
✔ охарактеризувати мету й діяльність товариства «Просвіта», Наукового товариства імені Шевченка;
✔ пояснити роль і місце українських регіонів у господарському житті Австро-Угорщини, причини виникнення радикального руху, причини і наслідки трудової еміграції;
✔ визначити напрями діяльності перших українських політичних партій у Галичині, мету і наслідки кооперативного руху;
✔ обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука, Володимира й Олександра Барвінських, Юліана Бачинського.
Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських регіонів. Селянська реформа в Австрійській імперії (1848 р.). Кооперативний рух. Трудова еміграція. Русофіли («москвофіли») і народовці («українофіли»). Товариство «Просвіта». Наукове товариство імені Шевченка. Народовська політика «нової ери». Розгортання руху народовців у 1880-1890-х роках у Галичині, Буковині й Закарпатті. Радикальний рух у Галичині. Утворення політичних партій. Русько-українська радикальна партія, Українська національно-демократична партія. Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні.
Розділ 6. УКРАЇНА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ
Знаю:
✔ дати створення основних українських політичних партій, подій російської революції 1905-1907 рр. (значущих для України), впровадження загального виборчого права в Австро-Угорській імперії, створення українських національно-культурних і військово-спортивних організацій, період проведення аграрної реформи Петра Столипіна.
Розумію:
✔ тенденції й протиріччя соціально-економічного розвитку України початку ХХ ст., індустріальної модернізації, аграрної реформи Петра Столипіна, модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині;
✔ вплив російської революції 1905-1907 рр. на активізацію українського руху в Російській імперії;
✔ значення австрійського конституційно-парламентського устрою для розвитку українського руху;
✔ поняття «страйк», «народне віче», «монополізація економіки», «кооперативний рух», «політизація національного руху», «ксенофобія».
Умію:
✔ показати на карті українські території на початку ХХ ст., місця діяльності суспільно-політичних, національно-культурних організацій;
✔ охарактеризувати й проаналізувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель, діяльність українських політичних партій та інших національних організацій, український національний рух у період російської революції 1905-1907 рр., боротьбу українців за реформу виборчої системи в Австро-Угорщині;
✔ пояснити причини і наслідки посилення тиску російської влади на український національний рух у 1907-1914 рр., результати діяльності українських парламентських громад у Державних думах;
✔ визначити передумови розвитку українського кооперативного руху і трудової еміграції селянства;
✔ обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Костя Левицького.
Особливості соціально-економічного розвитку. Індустріальна модернізація. Монополізація. Регіональна спеціалізація промисловості й сільського господарства. Кооперативний рух. Політизація та радикалізація українського національного відродження/руху. Створення і діяльність політичних партій, культурно-освітніх і військово-спортивних організацій. Проблеми консолідації української нації. Самостійницька й автономістська течії в національному русі. Наростання політичної напруженості. Події російської революції 1905-1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад у І і ІІ Державних думах. «Українське питання» в ІІІ і ІV Державних думах. Товариство українських поступовців. Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні. Аграрна реформа російського уряду та її вплив на Україну. Український політичний і національно-культурний рух у 1907-1914 рр. Реформа виборчої системи в Австро-Угорщині. Посилення тиску з боку російської імперської влади на український рух. Прояви ксенофобії та шовінізму. «Справа Бейліса».
Розділ 7. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ в середині ХІХ – на початку ХХ ст.
Знаю:
✔ дати створення університетів в Одесі й Чернівцях, утворення Наукового товариства імені Шевченка, обрання Андрея Шептицького митрополитом Греко-католицької церкви.
Розумію:
✔ суперечливість умов розвитку української культури (залежність від національної політики імперій);
✔ розуміння прав людини і формування способів захисту людських свобод як важливі критерії історичного розвитку;
✔ роль науки й освіти в обґрунтуванні української національної ідеї, театру в розвитку українського руху;
✔ позитивне значення меценатства для розвитку української культури;
✔ роль церкви в суспільному житті українців;
✔ причини і наслідки змін, що відбулися у другій половині ХІХ і на початку ХХ ст. в освіті, науці, культурі, повсякденному житті;
✔ особливості розвитку культурного життя в різних регіонах України;
✔ поняття «емансипація», «реалізм», «український модерн», «меценат».
Умію:
✔ показати на карті центри університетської освіти, місця розташування основних культурно-освітніх закладів і визначних пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва;
vохарактеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни в світогляді людини і повсякденному житті;
vрозпізнати й описати пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва, створені під впливом художніх принципів реалізму і модернізму;
✔ обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Андрея Шептицького, Івана Пулюя, Іллі Мечникова, Миколи Лисенка, Лесі Українки, Соломії Крушельницької, Марії Заньковецької, Василя Ханенка.
Вплив процесів модернізації на суспільне життя українців, зміни у світовідчутті людини. Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Боротьба за створення українського університету у Львові. Церковне життя. Емансипація жінки. Наукові товариства. Видатні вчені. Особливості розвитку культурного життя. Література. Український професійний театр. Музика. Українська романтична і реалістична школа живопису. Модерн у малярстві. Стилізація й модерн в архітектурі. Повсякденне життя. Зміни в міській та сільській забудові. Опіка над здоров’ям і медичні служби. Дозвілля, розваги й задоволення культурних запитів.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс): підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти / О.Г.Бандровський, В.С.Власов. – Київ: Генеза, 2019. – 224 с.
2. Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс): підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти / О.В.Гісем, О.О.Гісем. – Харків: Вид-во «Ранок», 2019. – 192 с.
3. Історія України: підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти / В.С.Власов, О.Є.Панарін, Ю.А.Топольницька. – Київ: Літера ЛТД, 2020. – 176 с.
4. Історія України: підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти / О.В.Гісем, О.О.Мартинюк. – Харків: Вид-во «Ранок», 2020. – 144 с.
5. Історія України: підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти / О.В.Дудар, О.І.Гук; за ред. О.І.Пометун. – Київ: Видавничий дім «Освіта», 2020. – 160 с.
6. Історія України: підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів / В.С.Власов. – Київ: Генеза, 2016. – 256 с.
7. Історія України: підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів / О.В.Гісем, О.О.Мартинюк. – Харків: Вид-во «Ранок», 2016. – 272 с.
8. Історія України: підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів / І.О.Бурнейко, О.В.Наумчук, М.Є.Крижановська, О.Ф.Штанько. – Тернопіль: Вид-во «Астон», 2016. – 296 с.
9. Історія України: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів / В.С.Власов. – Київ: Літера ЛТД, 2017. – 304 с.
10. Історія України: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів / О.В.Гісем, О.О.Мартинюк. – Харків: Вид-во «Ранок», 2017. – 288 с.
11. Історія України: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів / О.І.Пометун, Н.М.Гупан, І.І.Смагін. – Київ: УОВЦ «Оріон», 2017. – 288 с.
12. Історія України: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням історії / О.В.Гісем, О.О.Мартинюк. – Харків: Вид-во «Ранок», 2017. – 256 с.
13. Атлас з історії Стародавнього світу. 6 клас. – Київ: Вид-во «Картографія», 2020.
14. Атлас з інтегрованого курсу «Всесвітня історія. Історія України». 6 клас. – Харків: Вид-во «Ранок».
15. Атлас з історії України. 7 клас. – Київ: Вид-во «Картографія», 2020.
16. Атлас з історії України. 7 клас / О.В.Гісем. – Харків: Вид-во «Ранок».
17. Атлас з історії України. 8 клас. – Київ: Вид-во «Картографія», 2020.
18. Атлас з історії України. 8 клас / О.В.Гісем, О.О.Мартинюк. – Харків: Вид-во «Ранок».
19. Атлас з історії України. 9 клас. – Київ: Вид-во «Картографія», 2020.
20. Атлас з історії України. 9 клас. – Харків: Вид-во «Ранок».
© 2021 – КЗ «Харківський фаховий вищий коледж мистецтв» ХОР
Використання та/або посилання на матеріали сайту тільки з дозволу власника –
КЗ «Харківський фаховий вищий коледж мистецтв» ХОР
© 2021 – КЗ «Харківський фаховий вищий коледж мистецтв» ХОР
Використання та/або посилання на матеріали сайту тільки з дозволу власника –
КЗ «Харківський фаховий вищий коледж мистецтв» ХОР
© 2021 – КЗ «ХФВКМ» ХОР
© 2021 – КЗ «ХФВКМ» ХОР
Назад до змісту