Індивідуальна усна співбесіда «Українська мова» 11 клас - Офіційний сайт КЗ «ХФВКМ» ХОР_Вступна кампанія-2022

Логотип Харківського фахового вищого коледжу мистецтв
АРКІВСЬКИЙ ФАХОВИЙ ВИЩИЙ КОЛЕДЖ МИСТЕЦТВ
Логотип Харківського фахового вищого коледжу мистецтв
Адреса коледжу
Телефони приймальної комісії коледжу
Адреса електронної скриньки приймальної комісії коледжу
61010, Україна, місто Харків
вулиця Українська, 8/10
+380 (57) 733-30-45
+380 (57) 733-01-55
vstupkvkm@gmail.com
Дякуємо, що завітали до офіційного сайту приймальної комісії Харківського фахового вищого коледжу мистецтв
АРКІВСЬКИЙ ФАХОВИЙ
Логотип Харківського фахового вищого коледжу мистецтв
Адреса коледжу
Телефони приймальної комісії коледжу
Адреса електронної скриньки приймальної комісії коледжу
61010, Україна, місто Харків
вулиця Українська, 8/10
+380 (57) 733-30-45
+380 (57) 733-01-55
vstupkvkm@gmail.com
Дякуємо, що завітали до офіційного сайту приймальної комісії Харківського фахового вищого коледжу мистецтв
ВИЩИЙ КОЛЕДЖ МИСТЕЦТВ
АРКІВСЬКИЙ ФАХОВИЙ
Логотип Харківського фахового вищого коледжу мистецтв
Адреса коледжу
Телефони приймальної комісії коледжу
Адреса електронної скриньки приймальної комісії коледжу
61010, Україна, місто Харків
вулиця Українська, 8/10
+380 (57) 733-30-45
+380 (57) 733-01-55
vstupkvkm@gmail.com
Дякуємо, що завітали до офіційного сайту приймальної комісії Харківського фахового вищого коледжу мистецтв
ВИЩИЙ КОЛЕДЖ МИСТЕЦТВ
АРКІВСЬКИЙ ФАХОВИЙ
Телефони приймальної комісії коледжу
Адреса електронної скриньки приймальної комісії коледжу
61010, Україна, місто Харків
вулиця Українська, 8/10
+380 (57) 733-30-45
+380 (57) 733-01-55
vstupkvkm@gmail.com
Дякуємо, що завітали до офіційного сайту приймальної комісії Харківського фахового вищого коледжу мистецтв
Адреса коледжу

ВСТУПНА КАМПАНІЯ – 2022

ВИЩИЙ КОЛЕДЖ МИСТЕЦТВ
Перейти до контакту

Індивідуальна усна співбесіда «Українська мова» 11 клас

ПРОГРАМА ВСТУПНИХ ВИПРОБУВАНЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «УКРАЇНСЬКА МОВА» (ІНДИВІДУАЛЬНА УСНА СПІВБЕСІДА) ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ЗА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИМ РІВНЕМ «ФАХОВИЙ МОЛОДШИЙ БАКАЛАВР» НА ОСНОВІ ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програму вступного випробування з української мови (індивідуальна усна співбесіда) розроблено згідно з Порядком прийому на навчання до закладів фахової передвищої освіти в 2022 році, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 20 квітня 2022 року №364 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 02 травня 2022 року №400) та Правилами прийому до КЗ «Харківський фаховий вищий коледж мистецтв» ХОР у 2022 році.

Програму укладено для осіб, які вступають на основі повної загальної середньої освіти на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «фаховий молодший бакалавр», на основі програми зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 26.06.2018 р. №696; відповідно до вимог і норм Державного стандарту повної загальної середньої освіти, на основі чинних програм з української мови та української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів (Українська мова. 5-9 класи. Програма для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804); Українська література. 5-9 класи. Програма для закладів загальної середньої освіти . – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 №804; Українська мова. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів10-11 класи (рівень стандарту). – К., 2017 (затверджено наказом МОН від 23.10.2017 №1407); Українська література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів10-11 класи (рівень стандарту). – К., 2017 (затверджено наказом МОН від 23.10.2017 №1407).

У програмі враховано державний статус української мови, її суспільні функції, взято до уваги специфіку навчальних предметів, що мають виразні інтегративні функції, здатність справляти різнобічний навчальний, розвивальний і виховний впливи, сприяти формуванню особистості, готової до активної, творчої діяльності у всіх сферах життя демократичного суспільства.

Матеріали співбесіди включають питання, що має теоретичну та практичну спрямованість. На підготовку до відповіді відводиться 15 хвилин, тривалість відповіді –5 хвилини.

Матеріал програми розподілено за такими розділами з української мови: «Фонетика. Графіка», «Орфографія», «Орфоепія», «Лексикологія. Фразеологія», «Будова слова. Словотвір», «Морфологія», «Синтаксис», «Стилістика», «Розвиток мовлення».


КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ УСНИХ ВІДПОВІДЕЙ ВСТУПНИКІВ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
(ІНДИВІДУАЛЬНА УСНА СПІВБЕСІДА)

Оцінювання результатів знань вступника з мови здійснюється на основі:

а) врахування основної мети, що передбачає різнобічний мовленнєвий розвиток особистості;

б) освітнього змісту навчального предмета, який розподіляється на чотири елементи: знання, вміння й навички, досвід творчої діяльності і досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу;

в) функціонального підходу до мовного курсу, який передбачає вивчення мовної теорії в аспекті практичних потреб розвитку мовлення.

Об’єктами оцінювання мають бути:

1) мовленнєві вміння й навички з чотирьох видів мовленнєвої діяльності;

2) знання про мову й мовлення;

3) мовні вміння та навички;

4) досвід творчої діяльності;

5) досвід особистого емоційно-ціннісного ставлення до світу.

При оцінюванні усної відповіді потрібно керуватись такими критеріями:

1) повнота і правильність відповіді;

2) ступінь усвідомлення, розуміння вивченого;

3) мовленнєве оформлення відповіді.

Відповідь повинна бути зв’язним, логічно послідовним повідомленням на певну тему, виявляти вміння застосовувати визначення, правила до конкретних випадків.

Рівень підготовленості
Шкала
оцінювання
(у балах)
Критерії оцінювання рівня підготовленості вступника
НИЗЬКИЙ
Незадовільно
Вступник не може самостійно відтворити навчальний матеріал, назвати окремі поняття, не розуміє навчальний матеріал, не може дати відповідь із кількох простих речень; не здатен усно відтворити окремі положення завдання; не має сформованих практичних умінь та навичок; висловлювання не є завершеним текстом.
ПОЧАТКОВИЙ
100-108Вступник може розрізняти об’єкт вивчення і відтворити деякі його елементи; мало усвідомлює мету навчально-пізнавальної діяльності, будує лише окремі, не пов’язані між собою речення; лексика висловлювання дуже бідна.
109-116Вступник фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу; має нечіткі уявлення про об’єкт вивчення; виявляє здатність елементарно викласти думку; може усно відтворити кілька термінів, явищ без зв’язку між ними; будує лише окремі фрагменти висловлювання; лексика і граматична будова  мовлення бідна й одноманітна. Не може навести приклади на підтвердження думки.
117-124Вступник відтворює менш як половину навчального матеріалу; може дати відповідь із кількох простих речень; здатен усно відтворити окремі положення завдання; не має сформованих практичних умінь та навичок; висловлювання не є завершеним текстом, хибує на непослідовність викладу, пропуск фрагментів, важливих для розуміння думки; лексика і граматична будова збіднені.
СЕРЕДНІЙ
125
(прохідний бал) – 133
Вступник має недостатній рівень знань; знає близько половини навчального матеріалу, здатний відтворити його лише частково, допускає помилки у розумінні матеріалу; описує явища, процеси без пояснень причин, слабко орієнтується в поняттях; висловлювання  характеризується неповнотою і поверховістю в розкритті питання; порушенням послідовності викладу; не розрізняється основна та другорядна інформація; добір слів не завжди вдалий: може навести лише окремі приклади на підтвердження теоретичного матеріалу.
134-142Вступник знає більш як половину навчального матеріалу; розуміє основний навчальний матеріал; здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило, відтворити його з помилками та неточностями; формулює поняття, наводить окремі приклади; підтверджує висловлене судження прикладами; питання  значною мірою розкрите, але трапляються недоліки за низкою показників; поверхово розкрито питання, бракує єдності стилю та ін.
143-151Вступник виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу, може поверхово аналізувати явища і робити певні висновки; відповідь його правильна, але недостатньо осмислена; самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу; відповідає за планом, висловлює власну думку щодо теми, вміє застосовувати знання на практиці; виклад загалом зв’язний, питання в цілому розкрито, але помітний репродуктивний характер, відсутня самостійність суджень, їх аргументованість, добір слів не завжди вдалий; наявна певна кількість помилок у мовному оформленні реплік тощо.
ДОСТАТНІЙ
152-160Вступник правильно і логічно відтворює навчальний матеріал; самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст; розуміє основоположні правила і факти, установлює причинно-наслідкові зв'язки між ними; уміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок; вдало добирає лексичні засоби,  але у відповіді є недоліки, наприклад: відхилення від теми, порушення послідовності її викладу; основна думка не аргументується, правила не завжди підтверджуються прикладами; наявні помилки у мовному оформленні реплік тощо.
161-168Знання вступника є достатньо повними, він розуміє і вільно застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, уміє аналізувати, установлювати найсуттєвіші зв’язки і залежності між мовними явищами, фактами, робити висновки; вдало добирає лексичні засоби, підбирає аргументовані приклади; відповідь його повна, логічна, обґрунтована, але з деякими неточностями.
169-176Вступник вільно володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в дещо змінених ситуаціях, уміє аналізувати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації; висловлює стандартну аргументацію при оцінці мовних явищ; чітко тлумачить поняття; вдало добирає лексичні засоби, аргументовані приклади. Відповідь повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй і бракує власних суджень.
ВИСОКИЙ
177-184Вступник володіє глибокими й міцними знаннями, робить аргументовані висновки; критично оцінює окремі нові мовні факти, явища, ідеї, наводить доречні приклади. Мова відзначається багатством словника, граматичною правильністю, додержанням стильової єдності і виразності.
185-192Вступник володіє узагальненими знаннями з предмета, аргументовано використовує їх; уміє застосувати вивчений матеріал для власних аргументованих суджень у практичній діяльності, наводить доречні приклади. Відповідь у цілому відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю.
193-200Вступник має системні, дієві знання, користується широким арсеналом засобів доказів своєї думки; вирішує складні проблемні завдання; схильний до системно-наукового аналізу явищ; відповідь повна, глибока, аргументована, вступник уміє застосовувати знання творчо. Відповідь відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю.
ПРОГРАМА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Назва розділу
Зміст мовного матеріалу
Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки вступників
1. Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія.
Алфавіт. Наголос. Співвідношення звуків і букв. Основні випадки уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних. Основні випадки чергування у-в, і-й. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Сполучення йо, ьо. Правила вживання м’якого знака (знака м’якшення). Правила вживання апострофа. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків. Правопис префіксів і суфіксів. Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків. Правопис великої літери. Лапки у власних назвах. Написання слів іншомовного походження. Основні правила переносу слів з рядка в рядок. Написання найпоширеніших складних слів разом і через дефіс. Правопис складноскорочених слів. Правопис відмінкових закінчень іменників, прикметників. Правопис н та нн у прикметниках і дієприкметниках, не з різними частинами мови.
Вступник повинен (повинна) вміти: Розташовувати слова за алфавітом; наголошувати слова відповідно до орфоепічних норм (згідно 3 додатком); визначати звукове значення букв у словах; розпізнавати явища уподібнення й спрощення приголосних звуків, основні випадки чергування голосних і приголосних звуків, чергування у-в, і-й; розпізнавати вивчені орфограми; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.
2. Лексикологія. Фразеологія.
Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Пароніми. Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика. Лексичні запозичення з інших мов. Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни. Застарілі й нові слова (неологізми). Нейтральна й емоційно забарвлена лексика. Поняття про фразеологізми.
Пояснювати лексичні значення слів; добирати до слів синоніми й антоніми та використовувати їх у мовленні; уживати слова в переносному значенні; знаходити в тексті й доречно використовувати в мовленні вивчені групи слів за значенням (омоніми, синоніми, антоніми, пароніми); пояснювати значення фразеологізмів, правильно й комунікативно доцільно використовувати їх у мовленні.
3. Будова слова. Словотвір.
Будова слова. Спільнокореневі слова й форми того самого слова.
Визначати значущі частини й закінчення слова; розрізняти форми слова й спільнокореневі слова, правильно вживати їх у мовленні.
4. Морфологія.
4.1. Іменник.
Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники власні та загальні, істоти й неістоти. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній. Число іменників. Відмінювання іменників. Незмінювані іменники в українській мові. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові.. Кличний відмінок іменників (на прикладі етикетних формул звертань пане полковнику, сестро Олено, друж е Сергію, Інно Вікторівно і под.).
Розпізнавати іменники; визначати належність іменників до певної групи за їхнім лексичним значенням, уживаністю в мовленні; правильно відмінювати іменники, відрізняти правильні форми іменників від помилкових; використовувати іменники в мовленні, послуговуючись їхніми виражальними можливостями.
4.2. Прикметник.
Прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прикметників за значенням (якісні, відносні, присвійні). Відмінювання прикметників. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення. Зміни приголосних за творення ступенів порівняння прикметників.
Розпізнавати й відмінювати прикметники; визначати розряди прикметників за значенням; утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників; відрізняти правильні форми прикметників від помилкових.
4.3. Числівник.
Числівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Типи відмінювання кількісних числівників. Порядкові числівники, особливості їх відмінювання. Особливості правопису числівників. Узгодження числівників з іменниками. Уживання числівників для позначення часу й дат.
Розпізнавати й відмінювати числівники; відрізняти правильні форми числівників від помилкових; правильно використовувати їх у мовленні; визначати сполучуваність числівників з іменниками; правильно утворювати форми числівників для позначення часу й дат.
4.4. Займенник.
Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Відмінювання займенників. Правопис неозначених і заперечних займенників.
Розпізнавати й відмінювати займенники; відрізняти правильні форми займенників від помилкових, правильно використовувати їх у мовленні; правильно писати неозначені й заперечні займенники
4.5. Дієслово.
Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Вид дієслова (доконаний і недоконаний). Форми дієслова: дієвідмінювані, відмінювані (дієприкметник) і незмінні (інфінітив, дієприслівник, форми на -но, -то). Безособове дієслово. Способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий. Творення форм умовного та наказового способів дієслів. Особові закінчення дієслів І та II дієвідміни. Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього та майбутнього часу.
Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу. Дієприкметниковий зворот. Безособові форми на - но, -то.
Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівниковий зворот.
Розпізнавати дієслова, особливі форми дієслова, безособове дієслово; визначати види, часи й способи дієслів; відрізняти правильні форми дієслів від помилкових; правильно писати особові закінчення дієслів.
Розпізнавати дієприкметники (зокрема-відрізняти їх від дієприслівників), визначати їхні морфологічні ознаки й синтаксичну роль; відрізняти правильні форми дієприкметників від помилкових; добирати й комунікативно доцільно використовувати дієприкметники, дієприкметникові звороти та безособові форми на -но, -то в мовленні. Розпізнавати дієприслівники, визначати їхні морфологічні ознаки, синтаксичну роль; відрізняти правильні форми дієприслівників від помилкових;  правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.
4.6. Прислівник.
Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Ступені порівняння прислівників: вищий і найвищий. Зміни приголосних за творення прислівників вищого та найвищого ступенів порівняння. Правопис прислівників на -о, -е, утворених від прикметників і дієприкметників. Написання разом, окремо й через дефіс прислівників і сполучень прислівникового типу.
Розпізнавати прислівники, визначати їхню синтаксичну роль, ступені порівняння прислівників; відрізняти правильні форми ступенів порівняння прислівників від помилкових; правильно писати прислівники й сполучення прислівникового типу; добирати й комунікативно доцільно використовувати прислівники в мовленні.
4.7. Службові частини мови.
Прийменник як службова частина мови. Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника. Правопис прийменників.
Сполучник як службова частина мови. Групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю: сурядні й підрядні. Групи сполучників за вживанням (одиничні, парні, повторювані) та за будовою (прості, складні, складені). Правопис. сполучників. Розрізнення сполучників та інших співзвучних частин мови.
Частка як службова частина мови. Правопис часток.
Розпізнавати прийменники, визначати їхні морфологічні ознаки; правильно й комунікативно доцільно використовувати прийменники в мовленні. Розпізнавати сполучники, визначати групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю, за вживанням і будовою; відрізняти сполучники від інших співзвучних частин мови; правильно й комунікативно доцільно використовувати сполучники в мовленні. Розпізнавати частки; правильно писати частки.
4.8. Вигук.
Вигук як частина мови.
Правопис вигуків Розпізнавати вигуки й правильно їх писати.
5. Синтаксис. 5.1. Словосполучення.
Словосполучення й речення як основні одиниці синтаксису. Підрядний і сурядний зв’язок між словами й частинами складного речення.
Розрізняти словосполучення й речення, сурядний і підрядний зв’язок між словами й частинами складного речення.
5.2. Речення.
Речення як основна синтаксична одиниця. Граматична основа речення. Порядок слів у реченні. Види речень за метою. висловлювання (розповідні, питальні й спонукальні); за емоційним забарвленням (окличні й неокличні); за будовою (прості й складні); за складом граматичної основи (двоскладні й односкладні); за наявністю: другорядних членів (непоширені й поширені); за наявністю необхідних членів речення (повні й неповні); за наявністю ускладнювальних засобів (однорідних членів речення, звертань, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення).
Розрізняти речення різних видів: за метою висловлювання, за емоційним забарвленням, за будовою, складом граматичної основи, за наявністю другорядних членів, за наявністю необхідних членів речення, за наявністю ускладнювальних засобів (однорідних членів речення, звертань, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення).
5.2.1. Просте двоскладне речення.
Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Зв’язок між підметом і присудком. Тире між підметом і присудком.
Визначати структуру простого двоскладного речення, особливості зв’язку між підметом і присудком; правильно й комунікативно доцільно використовувати прості речення. Правильно вживати тире між підметом і присудком.
5.2.2. Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченні.
Означення. Прикладка як різновид означення. Додаток. Обставина. Порівняльний зворот.
Розпізнавати види другорядних членів; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості другорядних членів речення в мовленні.
5.2.3. Односкладні речення.
Граматична основа односкладного речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена: односкладні речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові) та односкладні речення з головним членом у формі підмета (називні).
Розпізнавати типи односкладних речень, визначати особливості кожного з типів; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості односкладних речень у власному мовленні.
5.2.3. Односкладні речення.
Граматична основа односкладного речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена: односкладні речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові) та односкладні речення з головним членом у формі підмета (називні).
Розпізнавати типи односкладних речень, визначати особливості кожного з типів; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості односкладних речень у власному мовленні.
5.2.4. Просте ускладнене речення.
Речення з однорідними членами. Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами; Речення зі звертанням. Речення зі вставними .словами, словосполученнями й реченнями, їхнє значення. Речення з відокремленими членами. Відокремлені означення, прикладки – непоширені й поширені. Відокремлені додатки, обставини. Відокремлені уточнювальні члени речення. Розділові знаки в ускладненому реченні.
Розпізнавати просте речення з однорідними членами; звертаннями; вставними словами, словосполученнями й реченнями; відокремленими членами (означеннями, прикладками, додатками, обставинами), зокрема уточнювальними; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості таких речень у мовленні; правильно розставляти розділові знаки в них.
5.2.5. Складне речення.
Типи складних речень за способом зв’язку їхніх частин: сполучникові й безсполучникові. Сурядний і підрядний зв’язок між частинами складного речення.
Розпізнавати складні речення різних типів, визначати їхню структуру, види й засоби зв’язку між простими реченнями; добирати й конструювати складні речення, що оптимально відповідають конкретній комунікативній меті.
5.2.5.1. Складносурядне речення
Складносурядне речення, його будова. Єднальні, протиставні й розділові сполучники в складносурядному реченні. Розділові знаки в складносурядному реченні.
Розпізнавати складносурядні речення; комунікативно доцільно використовувати їхні виражальні можливості в мовленні; правильно розставляти розділові знаки в складносурядному реченні.
5.2.5.2. Складнопідрядне речення.
Складнопідрядне речення, його будова. Головна й підрядна частини. Підрядні сполучники й сполучні слова як засоби зв’язку в складнопідрядному реченні. Основні види підрядних частин: означальні, з’ясувальні, обставинні (місця, часу, способу дії та ступеня, порівняльні, причини, наслідкові, мети, умови, допустові). Складнопідрядні речення з кількома підрядними, розділові знаки в них.
Розпізнавати складнопідрядні речення, визначати їхню будову, зокрема складнопідрядних речень з кількома підрядними; визначати основні види підрядних частин, типи складнопідрядних речень за характером зв’язку між частинами; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості складнопідрядних речень різних типів у процесі спілкування; правильно розставляти розділові знаки в складнопідрядному реченні.
5.2.5.3. Безсполучникове складне речення.
Безсполучникове складне речення. Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні.
Розпізнавати безсполучникові складні речення; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості безсполучникових складних речень у мовленні; правильно розставляти розділові знаки в них.
5.2.5.4. Складне речення з різними видами.
Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку, розділові знаки в ньому.
Розпізнавати складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку; сполучникового й безсполучникового зв’язку – правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості речень цього типу в мовленні; правильно розставляти розділові знаки в них.
5.3. Способи відтворення чужого мовлення.
Пряма й непряма мова. Заміна прямої мови непрямою. Цитата як різновид прямої мови. Діалог. Розділові знаки, в конструкціях із прямою мовою, цитатою та діалогом.
Замінювати пряму мову непрямою; правильно й доцільно використовувати в тексті пряму мову й цитати; правильно вживати розділові знаки в конструкціях із прямою мовою, цитатою та діалогом.
6. Стилістика.
Стилі мовлення (розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний), їхні основні ознаки, функції.
Розпізнавати стилі мовлення, визначати особливості кожного з них; користуватися різноманітними виражальними засобами української мови в процесі спілкування для оптимального досягнення мети спілкування.
7. Розвиток мовлення.
Види мовленнєвої, діяльності; адресант і адресат: мовлення; монологічне й діалогічне мовлення; усне й писемне, мовлення. Тема й. основна думка висловлення; Вимоги, до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність). Основні ознаки, тексту: зв’язність, комунікативність, членованість,  інформативність. Зміст і будова тексту, поділ тексту на абзаци, мікротеми. Способи зв’язку речень у тексті. Тексти різних стилів, типів, жанрів.
Уважно читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне; критично оцінювати прочитане; аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів; будувати письмове висловлення, логічно викладаючи зміст, підпорядковуючи його темі й основній думці, задуму, вибраному стилю та типу мовлення, досягати визначеної комунікативної мети; формулювати, добирати доречні аргументи й приклади, робити висновок, висловлювати власну позицію, свій погляд на ситуацію чи обставини; правильно структурувати текст, використовуючи відповідні мовленнєві звороти; знаходити й виправляти помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень, спираючись на засвоєні знання.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ
1. Державний стандарт базової і повної середньої освіти.
2. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська мова. 5-9 класи», затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017.
3. Авраменко О.М., Блажко М.Б. Українська мова та література. Завдання в тестовій формі: 1 ч. – К.: Грамота, 2021. – 496 с.
4. Бурячок А.А. Орфографічний словник / А.А. Бурячок. – Тернопіль, 2000.
5. Великий тлумачний словник української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2002.
6. Головащук С.І. Складні випадки наголошення: Словник-довідник. – К.: Либідь, 1995.
7. Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів: навч. посіб.–3-тє вид., стер. / Г.О.Козачук. – К., Вища школа, 2007.
8. Українська мова 5 кл.: підруч. для  закладів загальної середньої освіти /О.П.Глазова. – К.; Видавничий дім «Освіта», 2018. – 240с.
9. Українська мова: підручник для 6 кл. загальноосвітніх навчальних закладів /О.Глазова. – Київ: Видавничий дім «Освіта», 2014. – 240 с.
10. Українська мова: підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О.В.Заболотний, В.В. Заболотний. – К.; «Генеза», 2014. – 256с.
11. Українська мова: підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. О.В.Заболотний, В.В.Заболотний. – К.; «Генеза», 2016. – 256с.
12. Українська мова: підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О.П.Глазова. – Київ: Видавничий дім «Освіта», 2016. – 272 с.
13. Українська мова: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. — К.;  «Генеза», 2016. – 224с.
14. Українська мова: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О.П.Глазова. – Харків: ФОЛІО, 2016. – 288 с.
15. Українська мова: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / В.В.Заболотний, О.В.Заболотний. – К.; «Генеза», 2017. – 272с.
16. Українська мова: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Голуб Н.Б., Ярмолюк А.В. – К.; Педагогічна думка, 2017. – 308с.
17. Українська мова: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Олександр Авраменко. – К.: Грамота, 2017. – 160с.
18. Українська мова (рівень стандарту): підруч. для 10 класу закладів загальної середньої освіти. /Олександр Авраменко. – Київ: Грамота, 2018.
19. Українська мова (рівень стандарту): підруч. для 10 класу закладів загальної середньої освіти / О.В. Заболотний, В.В.Заболотний. – Київ: Генеза, 2018.
20. Українська мова (рівень стандарту): підруч. для 11 класу закладів загальної середньої освіти. /Олександр Авраменко. – Київ: Грамота, 2019.
21. Українська мова (рівень стандарту): підруч. для 11 класу закладів загальної середньої освіти / О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. – Київ: Генеза, 2019.
22. Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні; Інститут української мови. – 2019.
© 2022 – КЗ «ХФВКМ» ХОР
© 2022 – КЗ «ХФВКМ» ХОР
© 2022 – КЗ «ХФВКМ» ХОР
© 2022 – КЗ «ХФВКМ» ХОР
Назад до змісту