Індивідуальна усна співбесіда «Українська мова» 9 клас
Програму вступного випробування з української мови (індивідуальна усна співбесіда) розроблено згідно з Порядком прийому на навчання до закладів фахової передвищої освіти в 2022 році, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 20 квітня 2022 року №364 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 02 травня 2022 року №400) та Правилами прийому до КЗ «Харківський фаховий вищий коледж мистецтв» ХОР у 2022 році.
Програму укладено для осіб, які вступають на основі базової загальної середньої освіти на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «фаховий молодший бакалавр», на основі чинної програми з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів (Українська мова. 5-9 класи. Програма для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804).
У програмі враховано державний статус української мови, її суспільні функції, взято до уваги специфіку навчального предмета, що має виразні інтегративні функції, здатність справляти різнобічний навчальний, розвивальний і виховний впливи, сприяти формуванню особистості, готової до активної, творчої діяльності у всіх сферах життя демократичного суспільства.
Для проведення співбесіди з української мови передбачається пакет завдань, передбачених навчальною програмою з української мови для випускників базової загальної середньої освіти.
Матеріали співбесіди включають питання, що мають теоретичну та практичну спрямованість. Зміст відповіді має бути обов’язково викладеним у картці. Відповідь вступника оцінюється, оцінка мотивується.
На підготовку до відповіді відводиться 15 хвилин, тривалість відповіді – 5 хвилин.
Матеріал програми розподілено за такими розділами: «Фонетика. Графіка», «Лексикологія. Фразеологія», «Будова слова. Словотвір», «Морфологія», «Синтаксис», «Стилістика», «Орфоепія», «Орфографія».
Оцінювання результатів знань вступника з мови здійснюється на основі:
а) врахування основної мети, що передбачає різнобічний мовленнєвий розвиток особистості;
б) освітнього змісту навчального предмета, який розподіляється на чотири елементи: знання, вміння й навички, досвід творчої діяльності і досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу;
в) функціонального підходу до мовного курсу, який передбачає вивчення мовної теорії в аспекті практичних потреб розвитку мовлення.
Об’єктами оцінювання мають бути:
1) мовленнєві вміння й навички з чотирьох видів мовленнєвої діяльності;
2) знання про мову й мовлення;
3) мовні вміння та навички;
4) досвід творчої діяльності;
5) досвід особистого емоційно-ціннісного ставлення до світу.
При оцінюванні усної відповіді потрібно керуватись такими критеріями:
1) повнота і правильність відповіді;
2) ступінь усвідомлення, розуміння вивченого;
3) Мовленнєве оформлення відповіді.
Відповідь повинна бути зв’язним, логічно послідовним повідомленням на певну тему, виявляти вміння застосовувати визначення, правила до конкретних випадків.
Рівень підготовленості | Шкала оцінювання (у балах) | Критерії оцінювання рівня підготовленості вступника |
Незадовільно | Вступник не може самостійно відтворити навчальний матеріал, назвати окремі поняття, не розуміє навчальний матеріал, не може дати відповідь із кількох простих речень; не здатен усно відтворити окремі положення завдання; не має сформованих практичних умінь та навичок; висловлювання не є завершеним текстом. | |
ПОЧАТКОВИЙ | 100-108 | Вступник може розрізняти об’єкт вивчення і відтворити деякі його елементи; мало усвідомлює мету навчально-пізнавальної діяльності, будує лише окремі, не пов’язані між собою речення; лексика висловлювання дуже бідна. |
109-116 | Вступник фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу; має нечіткі уявлення про об’єкт вивчення; виявляє здатність елементарно викласти думку; може усно відтворити кілька термінів, явищ без зв’язку між ними; будує лише окремі фрагменти висловлювання; лексика і граматична будова мовлення бідна й одноманітна. Не може навести приклади на підтвердження думки. | |
117-124 | Вступник відтворює менш як половину навчального матеріалу; може дати відповідь із кількох простих речень; здатен усно відтворити окремі положення завдання; не має сформованих практичних умінь та навичок; висловлювання не є завершеним текстом, хибує на непослідовність викладу, пропуск фрагментів, важливих для розуміння думки; лексика і граматична будова збіднені. | |
СЕРЕДНІЙ | 125 (прохідний бал) – 133 | Вступник має недостатній рівень знань; знає близько половини навчального матеріалу, здатний відтворити його лише частково, допускає помилки у розумінні матеріалу; описує явища, процеси без пояснень причин, слабко орієнтується в поняттях; висловлювання характеризується неповнотою і поверховістю в розкритті питання; порушенням послідовності викладу; не розрізняється основна та другорядна інформація; добір слів не завжди вдалий: може навести лише окремі приклади на підтвердження теоретичного матеріалу. |
134-142 | Вступник знає більш як половину навчального матеріалу; розуміє основний навчальний матеріал; здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило, відтворити його з помилками та неточностями; формулює поняття, наводить окремі приклади; підтверджує висловлене судження прикладами; питання значною мірою розкрите, але трапляються недоліки за низкою показників; поверхово розкрито питання, бракує єдності стилю та ін. | |
143-151 | Вступник виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу, може поверхово аналізувати явища і робити певні висновки; відповідь його правильна, але недостатньо осмислена; самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу; відповідає за планом, висловлює власну думку щодо теми, вміє застосовувати знання на практиці; виклад загалом зв’язний, питання в цілому розкрито, але помітний репродуктивний характер, відсутня самостійність суджень, їх аргументованість, добір слів не завжди вдалий; наявна певна кількість помилок у мовному оформленні реплік тощо. | |
ДОСТАТНІЙ | 152-160 | Вступник правильно і логічно відтворює навчальний матеріал; самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст; розуміє основоположні правила і факти, установлює причинно-наслідкові зв’язки між ними; уміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок; вдало добирає лексичні засоби, але у відповіді є недоліки, наприклад: відхилення від теми, порушення послідовності її викладу; основна думка не аргументується, правила не завжди підтверджуються прикладами; наявні помилки у мовному оформленні реплік тощо. |
161-168 | Знання вступника є достатньо повними, він розуміє і вільно застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, уміє аналізувати, установлювати найсуттєвіші зв’язки і залежності між мовними явищами, фактами, робити висновки; вдало добирає лексичні засоби, підбирає аргументовані приклади; відповідь його повна, логічна, обґрунтована, але з деякими неточностями. | |
169-176 | Вступник вільно володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в дещо змінених ситуаціях, уміє аналізувати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації; висловлює стандартну аргументацію при оцінці мовних явищ; чітко тлумачить поняття; вдало добирає лексичні засоби, аргументовані приклади. Відповідь повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй і бракує власних суджень. | |
ВИСОКИЙ | 177-184 | Вступник володіє глибокими й міцними знаннями, робить аргументовані висновки; критично оцінює окремі нові мовні факти, явища, ідеї, наводить доречні приклади. Мова відзначається багатством словника, граматичною правильністю, додержанням стильової єдності і виразності. |
185-192 | Вступник володіє узагальненими знаннями з предмета, аргументовано використовує їх; уміє застосувати вивчений матеріал для власних аргументованих суджень у практичній діяльності, наводить доречні приклади. Відповідь у цілому відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю. | |
193-200 | Вступник має системні, дієві знання, користується широким арсеналом засобів доказів своєї думки; вирішує складні проблемні завдання; схильний до системно-наукового аналізу явищ; відповідь повна, глибока, аргументована, вступник уміє застосовувати знання творчо. Відповідь відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю. |
1.
Державний стандарт базової і повної середньої освіти.2.
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська мова. 5-9 класи», затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017.3
. Бурячок А.А. Орфографічний словник / А.А. Бурячок. – Тернопіль, 2000.4
. Великий тлумачний словник української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2002.5
. Головащук С. І. Складні випадки наголошення: Словник-довідник. – К.: Либідь, 1995.6
. Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів: навч. посіб. – 3-тє вид., стер. / Г.О.Козачук. –К., Вища школа, 2007.7
. Українська мова 5 кл.: підруч. для закладів загальної середньої освіти /О.П.Глазова. — К.; Видавничий дім «Освіта», 2018. – 240с.8
. Українська мова: підручник для 6 кл. загальноосвітніх навчальних закладів /О.Глазова. – Київ: Видавничий дім «Освіта», 2014. – 240 с.9
. Українська мова: підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О.В.Заболотний, В.В.Заболотний. – К.; «Генеза», 2014. – 256с.1
1. Українська мова: підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О.П.Глазова. – Київ: Видавничий дім «Освіта», 2016. – 272 с.2
. Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення.1)
з однотипними частинами, які рівноправні, не підпорядковуються одна одній (таке складне речення співвідноситься із складносурядним);2)
з різнотипними частинами, у яких одна частина пояснює другу, підпорядковується їй (таке складне речення співвідноситься із складнопідрядним).1)
одночасності дій: У прибережних вербах щебече птаство, зелений комиш стоїть нерухомою лавою (М.Коцюбинський);2)
послідовності дій: У пробуджену ниву лягають зернини, в своє лоно приймає їх тепла рілля (С.Решетова);3)
зіставлення: Люди до неї говорять – вона не чує, не слухає (Марко Вовчок);4)
протиставлення: Літо дбає – зима поїдає (Народна творчість);5)
причини або наслідку: Людство не усвідомить себе як єдине ціле – не буде йому добра (О.Гончар).1)
пояснювальні: Усі вулиці у Вербівці ніби зумисне обсаджені високими вербами: то поросли вербові кілки пнів (Іван Нечуй-Левицький);2)
часові: Стихла пісня – тихо стало над степом (С.Скляренко);3)
умовні: Робитимеш до поту – їстимеш в охоту (Народна творчість);4)
причинові: Добре бідному: в нього від багатства голова не болить (Народна творчість).